Вы уже узнали о том, какие роли можно занять в трудовом коллективе, но насколько они будут подходящими для Вас – это мы выясним сейчас. Самой успешной ролью для достижения высоких карьерных достижений является, конечно, роль лидера. Можете ли Вы им стать для своего трудового коллектива? А может Вы уже лидер? Прочитав этот пункт, Вы ответите себе не только на эти вопросы, но и узнаете, как можно выработать в себе качества лидера?

В профессиональной деятельности, впрочем, как и в любой другой, лидером становиться человек, который не только может сделать что-то для своих коллег, но и хочет этого. Лидер должен постоянно подтверждать свою позицию, активно реализовывать свою деятельность согласно данной роли.

Ми пропонуємо, тренінги управління запасами товарів та готової продукції, а також, корпоративні тренінги з логістики в Україні, та онлайн.

Итак, вот главные характеристики лидера:
1) наличие соответствующих возможностей и навыков;
2) стремление занимать ведущее положение в коллективе;
3) желание проявлять необходимые навыки;
4) активные действия по достижению поставленных целей.
Упражнение 1. Подумайте, перечисленные Выше характеристики можно отнести к Вашей личности? Чтобы быть объективным, вспомните Вашу последнюю рабочую неделю. Как часто Вы с готовностью и желанием принимались за дело? Были ли Вы активней, чем Ваши коллеги? Удалось ли Вам за неделю добиться чего-нибудь из того, что Вы планировали?
В стремлении добиться лидерской позиции в коллективе, происходит своего рода состязание в двух направлениях:
внутреннем;
внешним.

Внутреннее состязание заключается в психологической и эмоциональной борьбе, происходящей внутри Вашей личности. Когда Вы стремитесь выработать внутреннюю мотивацию, усиливаете желание быть лучшим и успешным, предпринимать активные действия и стремительно реагировать на внешние изменения. Воспитываете в себе ценности и качества, которые помогут Вам стать лидером в конкретном трудовом коллективе.

Внешнее состязание может проходить в 2 формах:
Соревновательные отношения.
Конкурентные отношения.

Соревновательные отношения, которые сотрудник применяет для того, чтобы занять позицию лидера характеризуются конструктивными, эффективными действиями. Поведение человека отвечает интересам всех участников трудового коллектива, демонстрирует общие ценности. Достоинства и качества личности действительно соответствуют чертам лидера в этом коллективе. Когда эти достоинства утрачивают свою актуальность, весь коллектив свободно и естественно выбирает другого лидера.
Борьба за лидерство через конкурентные отношения происходит с использованием неадекватных и неприемлемых в данном коллективе способов. Сотрудник, в этом случае, не заботиться о групповых ожиданиях и ценностях, а лишь пытается утвердить себя в роли лидера. Действия основаны не на необходимых качествах и достоинствах сотрудника, а на эгоистических побуждениях. В этом случае сотрудник никогда добровольно не отказывается от занимаемой роли. Как показывает практика, такое лидерство совсем не эффективно в общественных и производственных организациях. Почти сразу угадываются и раскрываются действительные планы такого лидера, и коллектив отводит сотруднику роль противника. Как правило, трудовой коллектив вводит санкции за подобное поведение и не допускает его вновь, заставляя коллегу либо исправиться, либо оставить их коллектив.

В зависимости от того, как действует лидер, какие способы поведения использует, различают 3 вида лидерства:
1. Деловое.
2. Эмоциональное.
3. Смешанное.

У діловому лідерстві переважають формальні відносини між співробітниками, витримується значна соціальна дистанція між лідером та колегами. Лідер, переважно, зосереджений виконання колективом професійних завдань. Легко може організувати своїх колег на ділові, значущі компанії заходи.

Емоційне лідерство є протилежним способом дії проти діловим. Лідер приділяє увагу побудові неформальних взаємин у колективі. Слідкує за позитивним емоційним настроєм співробітників, всіляко згладжує конфліктні ситуації, що виникають. У всіх непорозуміннях співробітників лідер виступає третьою незалежною особою, яка вміє справедливо розсудити та вирішити ситуацію. При цьому співробітник, який займає позицію лідера, емоційно відкритий та підтримує коротку соціальну дистанцію між колегами.

Змішаний вид лідерства передбачає використання різних способів поведінки та відносин із колегами лідера.
Як показує практика, найбільш ефективним та затребуваним видом лідерства зараз є емоційне лідерство.

За стратегіями дій лідерство може бути:
- Відкритим;
- Прихованим.

У першому випадку лідерство яскраво виражене у колективі. Співробітники, які займають роль лідера, не приховують свого провідного становища, активно відстоюють інтереси групи, відкрито беруть він відповідальність за вирішення професійних завдань колективу. Визнаючи своє лідерство, організують діяльність та стосунки серед колег.
Лідери з невираженою чи прихованою лідерською позицією організують діяльність колективу, не беручи участь у цьому явно, а лише непомітно спрямовуючи діяльність. Діючи як сторонній спостерігач, прихований лідер формує необхідні для колективу цінності, норми. Не привертаючи уваги, створює емоційно-позитивну атмосферу в колективі, яка зміцнюватиме відносини серед колег. Лідери з такою стратегією дії виявляються практично ефективними союзниками будь-якого співробітника у трудовому колективі.
Іноді лідери відрізняються стилем підтримуваних відносин із своїми колегами, це можуть бути: авторитарний, демократичний, товариський чи колегіальний стиль взаємодії.

Вправа 2. Якщо Ви помітили лідерські якості, визначте свій стиль роботи. Який вид відносин Ви намагаєтесь підтримати у своєму колективі (формальні, неформальні)? Чи відкрито Ви визнаєте своє лідерство чи здатні не явно керувати взаємодіями у групі?

Узагальнюючи сказане можна визначити лідера, як людину, якій довіряє весь колектив, оскільки він висловлює основні цінності, інтереси та встановлення співробітників, а також людину, здатну ефективно керувати відносинами, що формуються у трудовому колективі. Найголовніше в розумінні лідерства є вміння відрізняти лідера колективу від менеджера, до функціональних обов'язків якого входять дії, які на практиці зазвичай робить лідер.

У діловому лідерстві переважають формальні відносини між співробітниками, витримується значна соціальна дистанція між лідером та колегами. Лідер, переважно, зосереджений виконання колективом професійних завдань. Легко може організувати своїх колег на ділові, значущі компанії заходи.

Емоційне лідерство є протилежним способом дії проти діловим. Лідер приділяє увагу побудові неформальних взаємин у колективі. Слідкує за позитивним емоційним настроєм співробітників, всіляко згладжує конфліктні ситуації, що виникають. У всіх непорозуміннях співробітників лідер виступає третьою незалежною особою, яка вміє справедливо розсудити та вирішити ситуацію. При цьому співробітник, який займає позицію лідера, емоційно відкритий та підтримує коротку соціальну дистанцію між колегами.

Змішаний вид лідерства передбачає використання різних способів поведінки та відносин із колегами лідера.
Як показує практика, найбільш ефективним та затребуваним видом лідерства зараз є емоційне лідерство.

За стратегіями дій лідерство може бути:
- Відкритим;
- Прихованим.

У першому випадку лідерство яскраво виражене у колективі. Співробітники, які займають роль лідера, не приховують свого провідного становища, активно відстоюють інтереси групи, відкрито беруть він відповідальність за вирішення професійних завдань колективу. Визнаючи своє лідерство, організують діяльність та стосунки серед колег.
Лідери з невираженою чи прихованою лідерською позицією організують діяльність колективу, не беручи участь у цьому явно, а лише непомітно спрямовуючи діяльність. Діючи як сторонній спостерігач, прихований лідер формує необхідні для колективу цінності, норми. Не привертаючи уваги, створює емоційно-позитивну атмосферу в колективі, яка зміцнюватиме відносини серед колег. Лідери з такою стратегією дії виявляються практично ефективними союзниками будь-якого співробітника у трудовому колективі.
Іноді лідери відрізняються стилем підтримуваних відносин із своїми колегами, це можуть бути: авторитарний, демократичний, товариський чи колегіальний стиль взаємодії.
Корисно знати, про психологічний клімат у трудовому колективі, також заняття на біговій доріжці, з чого починати ? Та як кинути пити, і з чого починати? Та про Психологічні особливості трудового колективу, навіщо це потрібно знати?
Вправа 2. Якщо Ви помітили лідерські якості, визначте свій стиль роботи. Який вид відносин Ви намагаєтесь підтримати у своєму колективі (формальні, неформальні)? Чи відкрито Ви визнаєте своє лідерство чи здатні не явно керувати взаємодіями у групі?

Узагальнюючи сказане можна визначити лідера, як людину, якій довіряє весь колектив, оскільки він висловлює основні цінності, інтереси та встановлення співробітників, а також людину, здатну ефективно керувати відносинами, що формуються у трудовому колективі. Найголовніше в розумінні лідерства є вміння відрізняти лідера колективу від менеджера, до функціональних обов'язків якого входять дії, які на практиці зазвичай робить лідер.